Aktualnie jesteś: Scena Ukraińska
Rola teatru ukraińskiego w Polsce: niezależny teatr GAS we Wrocławiu | Роль українського театру в Польщі: незалежний театр GAS у Вроцлаві
Wykład Zofii Możnej | W ramach Sceny Ukraińskiej
Лекція Зофіі Можней | В рамках Української сцени
pon. 8.12.2025, 19:00
Czytelnia im. Ludwika Flaszena Instytutu Grotowskiego
Czas trwania: 90 min
Wstęp wolny, obowiązuje rezerwacja bezpłatnej wejściówki
Пн. 8.12.2025, 19:00
Читальня ім. Людвика Флашена
Тривалість: 90 хв.
Вхід вільний, бронювання безкоштовного квитка обов’язкове
Wykład poświęcony roli teatru ukraińskiego w Polsce w kontekście doświadczeń wojennych oraz budowania lokalnych wspólnot. Punktem wyjścia do rozważań na ten temat będzie działalność ukraińskiego niezależnego teatru GAS, działającego od 2023 roku przy Instytucie im. Jerzego Grotowskiego we Wrocławiu. Przyglądając się jego praktykom artystycznym, wspólnototwórczym i społecznym, spróbujemy określić, w jaki sposób teatr może stać się przestrzenią odzyskiwania sprawczości oraz aktywnego współtworzenia tkanki miejskiej i kulturowej.
Лекція присвячена ролі українського театру в Польщі в контексті досвіду війни та формування локальних спільнот. Відправною точкою для цих роздумів стане діяльність українського незалежного театру GAS, який з 2023 року працює при Інституті ім. Єжи Гротовського у Вроцлаві. Розглядаючи його мистецькі, спільнотворчі та соціальні практики, ми спробуємо визначити, яким чином театр може стати простором відновлення суб’єктності та активного співтворення міської й культурної структури.
Zofia Można jest aktywistką, teatrolożką i artystką. Absolwentka filologii polskiej ze specjalizacją teatrologiczną na Uniwersytecie Wrocławskim. Jej zainteresowania badawcze skupiają się na społeczno-kulturowych funkcjach teatru oraz relacjach między sztuką a rzeczywistością społeczną. W swoich badaniach zwraca szczególną uwagę na doświadczenia migranckie i wojenne. Pracę licencjacką poświęciła analizie funkcji teatru ukraińskiego w Polsce na przykładzie działalności niezależnego teatru GAS. Obecnie studiuje performatykę na Uniwersytecie Jagiellońskim. W swojej praktyce dąży do łączenia działań artystycznych z refleksją teoretyczną oraz aktywizmem społecznym.
Зофія Можна — активістка, театрознавиця та мисткиня. Випускниця факультету польської філології зі спеціалізацією з театрознавства Вроцлавського університету. Її дослідницькі інтереси зосереджені на соціально-культурних функціях театру та взаємозв’язках між мистецтвом і суспільною реальністю. У своїх дослідженнях вона приділяє особливу увагу досвіду міграції та війни. Бакалаврську роботу присвятила аналізу функцій українського театру в Польщі на прикладі діяльності незалежного театру GAS. Нині навчається на перформативістиці в Ягеллонському університеті. У своїй практиці прагне поєднувати мистецьку діяльність із теоретичною рефлексією та соціальним активізмом.
niezależny teatr GAS został założony przez trzy aktorki – Sofiię Onishchenko, Darię Bogdan i Vasylynę Martseniuk – w 2022 roku po przymusowej emigracji do Polski w związku z pełnoskalową inwazją Rosji na Ukrainę. Nazwa teatru pochodzi od spektaklu Łesia Kurbasa – ukraińskiego reżysera i reformatora teatru, który tworzył w okresie tzw. „rozstrzelanego odrodzenia” w latach 20. i 30. XX wieku. Sztuka pt. „Gaz” miała swoją premierę dokładnie 100 lat temu – w 1923 roku. W nazwie kryje się aluzja do bogatych złóż ropy naftowej i gazu we wschodniej części Ukrainy, w tym w regionach Doniecka i Ługańska, Charkowa które stały się jedną z głównych przyczyn inwazji Rosji na Ukrainę. W ciągu trzech lat działalności teatr stworzył sześć spektakli: „Historia Ukrainy” (2022), „LALKA-SHOW” (2022), „Wiosna, lato, jesień, zima i znów wiosna” (2023), „Jutro 10 lat temu” (2024), „Antologia” (2024) oraz „Słodko-kwaśny” (2025); zrealizował też szereg performansów ulicznych, m.in. „Z myślą o wszystkich, którzy byli zmuszeni opuścić swój dom” (2022), „Taniec bez końca” (2023) i „MAJDAN: ukraińskie re-kreacje. Od »rewolucji na granicie« do »rewolucji godności«”, a także performatywne czytania, w tym „Ziemia jest niebieska jak pomarańcza”.
незалежний театр GAS заснували три акторки – Софія Оніщенко, Дарія Богдан і Василина Марценюк – в 2022 році після вимушеної міграції до Польщі в зв’язку з повномаштабним вторгненням росії в Україну. Назва групи GAS походить від одноіменної вистави Леся Курбаса, українського режисера і новатора періоду розстріляного відродження. Прем’єра вистави відбулась рівно 100 років тому, в 1923 році в Харкові. Також, назва групи є алюзією до нафтових й газових покладів у східній частині України, між іншим в межах Харківської, Донецької та Луганської областей, що є однією з головних причин вторгнення Pосії в Україну.
Протягом трьох років діяльності театр створив шість вистав „Історія України” (2022), „LALKA-SHOW” (2022), „Весна, літо, осінь, зима і знову весна” (2023), „Завтра 10 років тому” (2024), „Антологія” (2024) та „Кисло-солодкий” (2025); реалізувавнизку вуличних перформансів, зокрема „З думкою про всіх, хто був змушений покинути свій дім (2022), „Танець без кінця” (2023) i „МАЙДАН: українські ре-креації. Від „революції на граніті” до „революції гідності”, a також перформативне читання „Земля блакитна, мов апельсин”.
pon. 8.12.2025, 19:00
