Aktualnie jesteś: Scena ukraińska
Improwizacja: struktura i impuls | Імпровізація: структура та імпульс
Warsztaty teatralne prowadzone przez Sofiię Onishchenko dla osób w wieku 12–19 | Театральний майстер-клас Софії Оніщенко для осіб в віку 12–19 років
Warsztaty teatralne dla młodzieży w wieku 12–19 lat, których celem jest pogłębienie kreatywności, motywacji i jakości pracy w grupie. Nie jest wymagane wcześniejsze doświadczenie aktorskie. Będziemy ćwiczyć sceny teatralne bez scenariusza w oparciu o techniki improwizacji Keitha Johnstone’a oraz Dela Close’a.
Podczas warsztatów uczestnicy:
- wypróbują ćwiczenia, podczas których będą mogli udoskonalić wybrane umiejętności aktorskie;
- dowiedzą się, jak tworzyć zgrany zespół aktorów, który dzięki synergii będzie działał efektywniej;
- dowiedzą się, jak pracować nad scenami wymyślonymi przez innych;
- dowiedzą się, jak obudzić spontaniczną kreatywność bez wikłania się w narzucone mechanizmy działania;
- wzmocnią umiejętności kreatywnej pracy zespołowej i reakcji na działania partnera na scenie oraz aktywnego słuchania.
Практичний театральний майстер-клас для молоді в віку 12–19 років націлений на розвиток навичок з креативністю і фантазією, імпульсом і роботи в групі. Попередній досвід в акторській грі – не є обов’язковим. Учасники створюватимуть театральні сцени без сценарію на основі прийомів імпровізації, відомих із практики Кіта Джонстона та Дел Клоуза.
Під час майстер-класу учасники:
- спробують вправи, під час яких вони можуть зміцнити певні акторські навички;
- дізнаються, як створити добре скоординовану акторську команду, яка завдяки своїй синергії і навичками працюватиме ефективніше;
- навчаться підтримувати чужі ідеї для сцени та створювати з них історії;
- знайдуть і дізнаються, як не спиратися на власні заплановані механізми, які можуть перешкоджати спонтанній творчості;
- зміцнять навички командної роботи, креативності, рефлексів, реакції на дії партнера на сцені та активне слухання.
Sofiia Onishchenko jest aktorką, performerką, reżyserką. Urodziła się we wsi Kyslivka w Ukrainie (powiat kupiański, obwód charkowski). W 2018 roku rozpoczęła studia w Wyższej Szkole Sztuk Teatralnych w Charkowie na kierunku reżyserii wydarzeń teatralnych. W 2020 roku rozpoczęła studia na Narodowym Uniwersytecie Artystycznym im. Iwana Kotlarewskiego w Charkowie (specjalizacja aktorstwo teatru animacji). W tym samym roku została aktorką niezależnego charkowskiego Teatru Nafta. W marcu 2022 roku w związku z pełnoskalową rosyjską inwazją na Ukrainę, przeniosła się do Polski, gdzie kontynuuje studia we wrocławskiej filii Akademii Sztuk Teatralnych im. Stanisława Wyspiańskiego w Krakowie na kierunku aktorskim (specjalność aktorstwo teatru lalek). Interesuje się teatrem dokumentalnym, plastycznością i performatywnością w sztuce, a także teatrem jako manifestem politycznym. Jest jedną z założycielek ukraińskiego niezależnego teatru GAS i Sceny Ukraińskiej, działającej przy Instytucie im. Jerzego Grotowskiego we Wrocławiu, której celem jest prezentowanie dorobku ukraińskich artystek i artystów w obszarze teatru i sztuk performatywnych.
W tym samym roku razem z Darią Bogdan i Vasylyną Martseniuk założyła ukraiński niezależny teatr GAS. Jest jedną z kuratorek Sceny Ukraińskiej, działającej od 2023 roku przy Instytucie im. Jerzego Grotowskiego we Wrocławiu. Reżyserowała spektakle: „Wiosna, lato, jesień, zima i znowu wiosna” (2023), „Jutro 10 lat temu” (2024, razem z Darią Bogdan), „Antologia” (2024) oraz czytanie performatywne „Bliźniaki jeszcze się spotkają” (2023). Jako aktorka występowała m.in. w przedstawieniu „Historia Ukrainy”(2022) niezależnego teatru GAS oraz podczas koncertu muzycznego zespołu kwit/квіт pt. „Kwiaciarnia” (2024, reż. Ada Tabisz), zaprezentowanego w ramach PPA w Teatrze Capitol. Jest również performerką, m.in. wzięła udział w performansie ulicznym MAJDAN: ukraińskie re-kreacje. Od «rewolucji na granicie» do «rewolucji godności»” (2023). W 2024 wraz z Darią Bogdan i Vasylyną Martseniuk została nominowana do wrocławskiej Nagrody Arlekin w kategorii „Debiut” za spektakl „Historia Ukrainy”. W tym samym roku otrzymała Stypendium Artystycznego Prezydenta Wrocławia oraz stypendium rektora Akademii Sztuk Teatralnych. Interesuje się teatrem immersyjnym, technikami Devised Theatre, performatywnością w sztuce oraz teatrem rozumianym jako medium pamięci.
Софія Оніщенко – акторка, перформерка, режисерка. Народилася в селі Кислівка, Україна (Куп’янський район Харківської області). У 2018 році розпочала навчання у Вищому училищі театрального мистецтва м. Харкова за спеціальністю «Режисура театральних заходів». У 2020 році розпочала навчання в Національному університеті мистецтв ім. Івана Котляревського у Харкові (спеціалізація: актриса театру анімації). З 2020 року – актриса незалежного театру «Нафта». У березні 2022 року через повномасштабне вторгнення росії в Україну переїхала до Польщі, де продовжує навчання в Академії театрального мистецтва. Виспянського у Вроцлаві (спеціалізація акторство лялькового театру). Цікавиться документальним театром, пластикою та перформансем в мистецтві, а також театром як політичним маніфестом.
Того ж року разом з Дарією Богдан та Василиною Марценюк заснувала український незалежний театр GAS. Вона є одною із кураторок Української Сцени, що працює з 2023 року в Інституті імені Єжи Гротовського у Вроцлаві. Поставила вистави: «Весна, літо, осінь, зима і знову весна» (2023), «Завтра 10 років тому» (2024, разом з Дарією Богдан), «Антологія» (2024) та перформативне читання «Зустрінуться близнюки» (2023). Як актриса вона виконала, серед іншого: у виставі «Історія України» (2022) незалежного театру GAS та під час музичного концерту ансамблю kwit/kvit під назвою «Квіткова крамниця» (2024, реж. Ада Табіш), представлена в рамках Огляду акторських пісень у Капітолійському музичному театрі. Вона також є перформеркою, зокрема взяла участь у вуличному перформансі МАЙДАН: Українські відтворення. Від «Революції на граніті» до «Революції Гідності» (2023). У 2024 році разом з Дарією Богдан та Василиною Марценюк була номінована на премію Арлекіна у Вроцлаві в категорії «Дебют» за виставу «Історія України». Того ж року отримала мистецьку стипендію мера Вроцлава та стипендію ректора Академії театрального мистецтва. Вона цікавиться імерсивним театром, технікою Devised Theatre, перформативністю в мистецтві та театром, що розуміється як засіб пам’яті.
