Kwiaciarnia

Marina Mashtaler jest śpiewaczką, autorką piosenek i aktorką. Pochodzi z Ukrainy, z miasta Chmielnickiego. Od 10 lat mieszka we Wrocławiu. Jest współautorką tekstów i muzyki dla Teatru Ej.Aj. Razem z Johannesem Niehausem współtworzy zespół muzyki elektronicznej kwit/квіт. W 2023 roku na 43. Przeglądzie Piosenki Aktorskiej we Wrocławiu otrzymała aż pięć nagród – w tym Grand Prix i Nagrodę Publiczności – za wykonanie songu Bertolda Brechta pt. „Die Moritat von Mackie Messer” oraz skomponowanego wspólnie Johannesem Niehausem utworu pt. „Mgła”.

---

Марина Машталер співачка та авторка пісень, перекладачка, актриса. Марина родом з України, з міста Хмельницький, живе у Вроцлаві вже 9 років. Разом із Йоганнесом Ніхаусом створили гурт електронної музики kwit/квіт. Вона є актрисою та фандрейзеркою театру Ej.Aj. У 2023 році стала переможницею 43-го «Огляду акторської пісні». Щоденно працює в Інституті прав мігрантів, відділенні Фундації «Україна», перекладачем та автором проєктів.

Johannes Niehaus jest kompozytorem i producentem muzycznym, miłośnikiem muzyki elektronicznej. Otoczony labiryntem kabli, automatów perkusyjnych i klawiatur, tworzy urzekające bleepy, bloopy i taneczne bity. Po studiach na wydziale fortepianu jazzowego i produkcji muzycznej w Instytucie Muzyki i Mediów w Düsseldorfie, odkrył swój nowy dom we Wrocławiu. Johannes uwielbia kicz, niemieckie precle i znajduje ukojenie w pięknie Odry.

---

Йоганнес Ніхаус композитор і музичний продюсер, обожнює електронну музику.  Оточений лабіринтом кабелів, драм-машин і клавіатур, він створює захоплюючі звукові та танцювальні ритми.  Після вивчення джазового фортепіано та музичного виробництва в Інституті музики та медіа в Дюссельдорфі він знайшов свій новий дім у Вроцлаві.  Йоганнес любить кітч, німецькі кренделі та знаходить розраду в красі Одри.

Ada Tabisz jest reżyserką, animatorką, działaczką społeczną, producentką. Studentka V roku reżyserii teatru lalek na Akademii Sztuk Teatralnych im. Stanisława Wyspiańskiego w Krakowie filia we Wrocławiu, (w tym jeden rok na Wydziale Teatralnym Akademii Sztuk Scenicznych w Pradze). Jej spektakl „nie-walentynki” został nagrodzony honorowym wyróżnieniem na 10. Forum Młodej Reżyserii. Spektakl „Hercia” zdobył II nagrodę na Sopockich Konsekwencjach Teatralnych w 2019, natomiast „RYSZ///ARD” prezentowany był na 23. Festiwalu Szekspirowskim w Gdańsku w nurcie OFF. Asystentka reżysera Marcina Libera przy spektaklu dla dzieci „Motyl” we Wrocławskim Teatrze Lalek oraz „Planeta małp” w Teatrze Polskim w Podziemiu. Od 2018 zaangażowana we współtworzenie „Teatru na faktach” (jednego z głównych programów Instytutu Grotowskiego). W ramach jego działalności tworzyła oraz współtworzyła cztery spektakle dokumentalne: „Hercia”, „Zjemy wasze dzieci. Z cebulą” (nagroda na XX Festiwalu Teatralnym „Rzeczywistość przedstawiona” w Zabrzu, nagroda WARTO przyznawana przez wrocławską „Gazetę Wyborczą”), „Matki wyklęte” (prezentowane na 11. Forum Młodej Reżyserii), „Oczy matki” (w ramach projektu „Bohater.dok” realizowanego z okazji obchodów Roku Różewicza). Od lat zaangażowana w działalność kulturalną Wrocławia, pracowniczka działu programowego Europejskiej Stolicy Kultury Wrocław 2016 w obszarze sztuk performatywnych oraz literatury. Instruktorka licznych warsztatów teatralnych dla dzieci, młodzieży i dorosłych. Pasjonatka fotografii teatralnej. Obecnie koordynatorka pracy artystycznej w Teatrze Polskim w Podziemiu.

Sofiia Onishchenko jest aktorką, performerką, reżyserką. Urodziła się we wsi Kyslivka (powiat kupiański, obwód charkowski). W 2018 roku rozpoczęła studia w Wyższej Szkole Sztuk Teatralnych w Charkowie na kierunku reżyserii wydarzeń teatralnych. W 2020 roku rozpoczęła studia na Narodowym Uniwersytecie Artystycznym im. Iwana Kotlarewskiego w Charkowie (specjalizacja aktorstwo teatru animacji). W tym samym roku została aktorką niezależnego charkowskiego Teatru Nafta. W marcu 2022 roku w związku z pełnoskalową rosyjską inwazją na Ukrainę, przeniosła się do Polski, gdzie kontynuuje studia we wrocławskiej filii Akademii Sztuk Teatralnych im. Stanisława Wyspiańskiego w Krakowie na kierunku aktorskim (specjalność aktorstwo teatru lalek). Interesuje się teatrem dokumentalnym, plastycznością i performatywnością w sztuce, a także teatrem jako manifestem politycznym. Jest jedną z założycielek ukraińskiego niezależnego teatru GAS i Sceny Ukraińskiej, działającej przy Instytucie im. Jerzego Grotowskiego we Wrocławiu, której celem jest prezentowanie dorobku ukraińskich artystek i artystów w obszarze teatru i sztuk performatywnych.

---

Софія Оніщенко – акторка, перформерка, режисерка. Народилася в селі Кислівка (Куп’янський район Харківської області). У 2018 році розпочала навчання у Вищому училищі театрального мистецтва м. Харкова за спеціальністю «Режисура театральних заходів». У 2020 році розпочала навчання в Національному університеті мистецтв ім. Івана Котляревського у Харкові (спеціалізація: актриса театру анімації). З 2020 року – актриса незалежного театру «Нафта». У березні 2022 року через повномасштабне вторгнення росії в Україну переїхала до Польщі, де продовжує навчання в Академії театрального мистецтва. Виспянського у Вроцлаві (спеціалізація акторство лялькового театру). Цікавиться документальним театром, пластикою та перформансем в мистецтві, а також театром як політичним маніфестом.

Józefina Kiełb jest studentką aktorstwa wrocławskiej filii Akademii Sztuk Teatralnych im. Stanisława Wyspiańskiego w Krakowie.  Po godzinach próbuje znaleźć czas na wyrażenie siebie na inne sposoby: na papierze, przez fotografię oraz ruch. Taniec stał się jej miłością za sprawą Zakładu Kulturalnego, w którym przez trzy lata tańczyła pod opieką artystyczną Natalii Murawskiej.

---

Юзефіна Кельб – студентка акторської майстерності у Вроцлавському відділенні Академії театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського у Кракові. У неробочий час намагається знайти час, щоб виразити себе іншими способами: на папері, через фотографію та рух. Танці стали її любов’ю завдяки Інституту культури, де вона танцювала три роки під художнім керівництвом Наталії Муравської.

Martyna Rak jest tancerką i projektantką graficzną. Pierwsze taneczne kroki stawiała w Częstochowskim Teatrze Tańca. Jest absolwentką architektury na Politechnice Wrocławskiej oraz wzornictwa na Akademii Sztuk Pięknych we Wrocławiu. Szczególnie interesuje ją świadomość ciała w przestrzeni oraz rozwój tej świadomości poprzez improwizację ruchową i różne rodzaje aktywności fizycznej. Od 2019 roku współpracuje z Teatrem Muzycznym Capitol (m.in. wzięła udział w spektaklach: „ Mock. Czarna burleska” w reżyserii Konrada Imieli, „Priscilla. Królowa Pustyni” w reżyserii Cezarego Tomaszewskiego oraz „A statek płynie” w reżyserii Wojciecha Kościelniaka). Aktualnie dzieli swoje życie zawodowe między taniec oraz prowadzenie pracowni projektowej aniwidu.studio.

---

Мартина Рак – танцівниця та графічний дизайнер. Перші танцювальні кроки зробила в Ченстоховському театрі танцю. Вона закінчила архітектуру у Вроцлавському університеті науки і техніки та дизайн в Академії образотворчих мистецтв у Вроцлаві. Її особливо цікавить усвідомлення тіла в просторі та розвиток цього усвідомлення через рухову імпровізацію та різні види фізичної активності. З 2019 року співпрацює з музичним театром «Капітолій» (зокрема вистави: «Mock. Чорний бурлеск» реж. Конрад Імєла, «Прісцилла. Королева пустелі» реж. Цезари Томашевський та «Корабель пливе» реж. Войцех Костєлняк). Зараз вона розділяє своє професійне життя між танцями та керуванням студією дизайну aniwidu.studio.

Łukasz Pospieszalski jest pianistą, kompozytorem i producentem muzycznym. Wywodzi się z muzykującej rodziny Pospieszalskich, z którą regularnie występuje na wielu scenach w kraju i za granicą. Jest współzałożycielem synthpopowego zespołu Santabarbara oraz twórcą muzyki teatralnej. Współpracuje z wieloma czołowymi artystami polskiej sceny muzycznej.

---

Лукаш Поспєшальський — піаніст, композитор і музичний продюсер. Він походить із родини музикантів Поспєшальських, з якою регулярно виступає на багатьох сценах у Польщі та за кордоном. Він є співзасновником синті-поп гурту Santabarbara і творцем театральної музики. Співпрацює з багатьма провідними артистами польської музичної сцени.

Darek Bafeltowski urodził się Częstochowie. Gra na gitarze klasycznej, elektrycznej i akustycznej, a także na mandolinie, ukulele, strunowych instrumentach etnicznych takich jak saz, oud, cumbus czy laúd. Współpracował m.in. z Martyną Jakubowicz, Januszem Yaniną Iwańskim, Mateuszem i Marcinem Pospieszalskimi, międzynarodową grupą muzyczną Karimski Club, Teatrem im. Adama Mickiewicza w Częstochowie oraz krakowską Piwnicą św. Norberta. Był współproducentem albumu Martyny Jakubowicz pt. „Prosta piosenka”, który otrzymał nagrodę Fryderyka w 2017 roku. Od 2019 gra na gitarze w zespole Budka Suflera.

---

Дарек Бафелтовський народився в Ченстохові. Він грає на класичних, електричних та акустичних гітарах, а також на мандоліні, укулеле та струнних етнічних інструментах, таких як саз, уд, джумбуш і лауд. Він співпрацював, зокрема, з Мартиною Якубович, Янушем Яніною Іванським, Матеушем і Марціном Поспєшальскіми, міжнародним музичним гуртом Караїмський Клуб, Театром ім. Адама Міцкевича в Ченстохові та Краківським підвалом св. Норберта. Він був співпродюсером альбому Мартини Якубович під назвою «Проста пісня», яка отримала премію Фридерика у 2017 році. З 2019 року грає на гітарі в гурті Budka Suflera.

Dominika Józefowiak jest tancerką od 2008 roku związaną z Teatrem Muzycznym Capitol. Pasjonatka ruchu oraz eksploracji ciała w formach scenicznych i treningowych. Jako trenerka personalna chce dążyć do równowagi fizycznej i psychicznej przez świadomy ruch.

---

Домініка Юзефовяк – танцівниця, пов’язана з музичним театром «Капітолій» з 2008 року. Захоплюється рухом і дослідженням тіла на сцені та під час тренувань. Як особистий тренер, я хочу прагнути до фізичної та психічної рівноваги через усвідомлені рухи.

Anna Szalwa (pseud. Šalva) jest artystką intermedialną, specjalizującą się w rysunku i multimediach. Absolwentka Akademii Sztuk Pięknych we Wrocławiu. Od 2018 roku tworzy multimedia – projekcje, wizualizacje i animacje – do spektakli teatralnych. Latem działa jako VJ na festiwalach muzycznych. Współpracowała m.in. z Teatrem Polskim we Wrocławiu, Teatrem Muzycznym Capitol, Wrocławskim Teatrem Lalek, Teatrem Lalki i Aktora w Łomży, Teatrem Arlekin w Łodzi oraz Open Window Theatre w Norwegii. Jest laureatką licznych nagród indywidualnych, w tym stypendium Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego (2018) oraz I Nagrody za Najlepszy Dyplom ASP Wrocław (2019). Otrzymała również nagrody zespołowe za spektakle, do których opracowała multimedia sceniczne. Obecnie jest doktorantką Politechniki Warszawskiej oraz wykładowczynią na Uniwersytecie SWPS we Wrocławiu, gdzie prowadzi zajęcia w Katedrze Grafiki. Więcej informacji o artystce na stronie www.annaszalwa.com.

---

Анна Шальва (псевдонім Šalva) — інтермедійна художниця, яка спеціалізується на малюванні та мультимедіа. Випускник Академії образотворчого мистецтва у Вроцлаві. З 2018 року створює мультимедіа – проекції, візуалізації та анімацію – для театральних вистав. Влітку працює VJ на музичних фестивалях. Вона співпрацювала, зокрема, з Польським театром у Вроцлаві, Музичним театром «Капітолій», Вроцлавським театром ляльок, Театром ляльок і актора в Ломжі, Театром Арлекін у Лодзі та Театром відкритих вікон у Норвегії. Вона є лауреатом численних індивідуальних нагород, зокрема стипендії Міністра культури та національної спадщини (2018) та 1-ї премії за найкращий диплом Академії образотворчого мистецтва у Вроцлаві (2019). Вона також отримала командні нагороди за виступи, для яких розробила сценічне мультимедіа. Зараз вона є докторантом Варшавського технологічного університету та викладачем Університету SWPS у Вроцлаві, де вона викладає на кафедрі графіки. Більше інформації про художника на www.annaszalwa.com

Paulina Bill Jaksim i Katarzyna Kulmińska są założycielkami kolektywu Hashimotowiksa, działającego na przecięciu tańca, performansu i choreografii. Tworzą choreografię do spektakli, performansów, filmów, reklam, koncertów oraz sesji zdjęciowych. Prowadzą autorskie warsztaty edukacyjne, taneczne i somatyczne. Choć otrzymały klasyczne wykształcenie, odważnie przekraczają granice gatunkowe, czerpiąc z kultury techno, sztuki współczesnej oraz własnej, nieograniczonej niczym wyobraźni. Współpracują z instytucjami oraz inicjatywami kulturalnymi, teatrami, festiwalami audiowizualnymi, (m.in. z Polskim Teatrem Tańca, Teatrem im. Aleksandra Fredry w Gnieźnie, Teatrem Współczesnym w Szczecinie, Teatrem Współczesnym we Wrocławiu, Teatrem im. Stefana Żeromskiego w Kielcach, Teatrem Lalek Guliwer w Warszawie, Pawilonem Otwartym, festiwalem Tauron Nowa Muzyka w Katowicach, festiwalem Audioriver w Płocku, Fundacją Dam Dam, kolektywem .wju). Nazwa kolektywu Hashimotowiksa związana jest z chorobą hashimoto, która towarzyszy obydwu artystkom, ale nie stanowi dla nich ograniczenia, przeciwnie – inspiruje je do przekraczania własnych ograniczeń.

---

Пауліна Білл Яксім і Катажина Кульмінська є засновниками колективу Hashimotowiksa, що працює на перетині танцю, перформансу та хореографії. Вони створюють хореографію для вистав, спектаклів, фільмів, реклами, концертів і фотосесій. Вони проводять авторські освітні, танцювальні та соматичні майстер-класи. Незважаючи на те, що вони отримали класичну освіту, вони сміливо долають межі жанрів, спираючись на технокультуру, сучасне мистецтво та власну безмежну фантазію. Вони співпрацюють з культурними інституціями та ініціативами, театрами, аудіовізуальними фестивалями (зокрема Польським театром танцю, Театром Олександра Фредро в Гнєзно, Сучасним театром у Щецині, Сучасним театром у Вроцлаві, Театром Стефана Жеромського в Кельце, Ляльковим театром Гулівера в Варшава, Відкритим павільйоном, фестиваль Tauron Nowa Muzyka в Катовіце, фестивальом Audioriver у Плоцьку, Фондом Dam Dam, колективом .wju). Назва колективу Hashimotowiksa пов’язана з хворобою Хашимото, яка супроводжує обох артистів, але не обмежує їх, а навпаки – надихає перевищувати власні обмеження.

Piotr Budniak jest jednym z najaktywniejszych perkusistów młodego pokolenia. Laureat większości najważniejszych konkursów jazzowych w Polsce i Europie. Na swoim koncie ma ponad 30 albumów oraz współpracę z  polskich i zagranicznych artystów i artystek.