Performans Teatru GAS w ramach II Festiwalu Teatru na faktach | Вистава театру GAS в рамках 2-го фестивалю Театр на фактах
sb. 8.07.2023, 11.30
Instytut Grotowskiego, Centrum Sztuk Performatywnych (Piekarnia Żywa Kultura)
Wstęp wolny – dowolna wpłata na zbiórkę dla wojska ukraińskiego (charkowska organizacja „VOLONTERSKA UA”)
Czas trwania: cały dzień – początek 11.30
8 липня 2023 р. 11.30
Інститут Гротовського, Центр сценічного мистецтва (Piekarnia Żywa Kultura)
Вхід вільний – будь-яка пожертва на збір для української армії (харківська організація „Волонтерська Україна”)
Тривалість: цілий день – початок о 11.30
„Taniec bez końca” to performans, który trwa, dopóki nie zostanie zebrana kwota 10 tys. zł na rzecz ukraińskiego wojska. Inspiracją do zbiórki są słowa prezydenta Ukrainy, Wołodymyra Zełenskiego: „W wielkiej wojnie nie ma małych spraw”. Performans w zamyśle twórczyń ma być materializacją tańca, który prowadzi do zwycięstwa nad terrorystycznym państwem – rosją*.
Performerki tak opisują swoje artystyczne przedsięwzięcie: „Mamy przyjaciół z teatru: tancerzy, muzyków, aktorów, reżyserów – teraz są na froncie – codziennie chronią nas przed rosyjskimi rakietami. Tańczymy, ponieważ chcemy, aby nasi przyjaciele mieli możliwość NIE zajmować się wojną. Tańczymy, aby zbadać, w jaki sposób nasza sztuka może być naprawdę przydatna na froncie. Gdzie zaczyna się i kończy potęga sztuki? Czy istnieje front kulturalny? Wojna pozostaje w naszych ciałach”.
* W poszanowaniu poglądów artystek, utrzymujemy w opisie spektaklu zapis nazwy kraju małą literą
Перформанс “БЕЗКІНЕЧНИЙ ТАНЕЦЬ” – перформанс, який триває до тих пір, поки не буде зібрана сума 10 000 злотих для український військових.
Перформанс, як матеріалізація танцю в реальне наближення перемоги над терористичною державою – росією.
У мене є друзі з театру: танцівники, музиканти, актори, режисери – вони зараз на фронті. Щодня захищають мене від російських ракет.
Я танцюю, бо я хочу, щоб у моїх друзів з’явилась можливість займатися НЕ війною.
Я танцюю, щоб дослідити як моє мистецтво може бути реально корисним для фронту.
Де починається і закінчується сила мистецтва? Чи існує культурний фронт ?
Війна залишається у моєму тілі.
Ти можеш наблизити танець до кінця будь-якою зручною для тебе сумою. Наша мета на сьогодні – 10.000 злотих для українських військових.
Ми надихаємося словами президента України Володимира Зеленського “У великій війні немає маленьких справ”.
Sofiia Onishchenko jest aktorką, performerką, reżyserką. Urodziła się we wsi Kyslivka w Ukrainie (powiat kupiański, obwód charkowski). W 2018 roku rozpoczęła studia w Wyższej Szkole Sztuk Teatralnych w Charkowie na kierunku reżyserii wydarzeń teatralnych. W 2020 roku rozpoczęła studia na Narodowym Uniwersytecie Artystycznym im. Iwana Kotlarewskiego w Charkowie (specjalizacja aktorstwo teatru animacji). W tym samym roku została aktorką niezależnego charkowskiego Teatru Nafta. W marcu 2022 roku w związku z pełnoskalową rosyjską inwazją na Ukrainę, przeniosła się do Polski, gdzie kontynuuje studia we wrocławskiej filii Akademii Sztuk Teatralnych im. Stanisława Wyspiańskiego w Krakowie na kierunku aktorskim (specjalność aktorstwo teatru lalek). Interesuje się teatrem dokumentalnym, plastycznością i performatywnością w sztuce, a także teatrem jako manifestem politycznym. Jest jedną z założycielek ukraińskiego niezależnego teatru GAS i Sceny Ukraińskiej, działającej przy Instytucie im. Jerzego Grotowskiego we Wrocławiu, której celem jest prezentowanie dorobku ukraińskich artystek i artystów w obszarze teatru i sztuk performatywnych.
W tym samym roku razem z Darią Bogdan i Vasylyną Martseniuk założyła ukraiński niezależny teatr GAS. Jest jedną z kuratorek Sceny Ukraińskiej, działającej od 2023 roku przy Instytucie im. Jerzego Grotowskiego we Wrocławiu. Reżyserowała spektakle: „Wiosna, lato, jesień, zima i znowu wiosna” (2023), „Jutro 10 lat temu” (2024, razem z Darią Bogdan), „Antologia” (2024) oraz czytanie performatywne „Bliźniaki jeszcze się spotkają” (2023). Jako aktorka występowała m.in. w przedstawieniu „Historia Ukrainy”(2022) niezależnego teatru GAS oraz podczas koncertu muzycznego zespołu kwit/квіт pt. „Kwiaciarnia” (2024, reż. Ada Tabisz), zaprezentowanego w ramach PPA w Teatrze Capitol. Jest również performerką, m.in. wzięła udział w performansie ulicznym MAJDAN: ukraińskie re-kreacje. Od «rewolucji na granicie» do «rewolucji godności»” (2023). W 2024 wraz z Darią Bogdan i Vasylyną Martseniuk została nominowana do wrocławskiej Nagrody Arlekin w kategorii „Debiut” za spektakl „Historia Ukrainy”. W tym samym roku otrzymała Stypendium Artystycznego Prezydenta Wrocławia oraz stypendium rektora Akademii Sztuk Teatralnych. Interesuje się teatrem immersyjnym, technikami Devised Theatre, performatywnością w sztuce oraz teatrem rozumianym jako medium pamięci.
Софія Оніщенко – акторка, перформерка, режисерка. Народилася в селі Кислівка, Україна (Куп’янський район Харківської області). У 2018 році розпочала навчання у Вищому училищі театрального мистецтва м. Харкова за спеціальністю «Режисура театральних заходів». У 2020 році розпочала навчання в Національному університеті мистецтв ім. Івана Котляревського у Харкові (спеціалізація: актриса театру анімації). З 2020 року – актриса незалежного театру «Нафта». У березні 2022 року через повномасштабне вторгнення росії в Україну переїхала до Польщі, де продовжує навчання в Академії театрального мистецтва. Виспянського у Вроцлаві (спеціалізація акторство лялькового театру). Цікавиться документальним театром, пластикою та перформансем в мистецтві, а також театром як політичним маніфестом.
Того ж року разом з Дарією Богдан та Василиною Марценюк заснувала український незалежний театр GAS. Вона є одною із кураторок Української Сцени, що працює з 2023 року в Інституті імені Єжи Гротовського у Вроцлаві. Поставила вистави: «Весна, літо, осінь, зима і знову весна» (2023), «Завтра 10 років тому» (2024, разом з Дарією Богдан), «Антологія» (2024) та перформативне читання «Зустрінуться близнюки» (2023). Як актриса вона виконала, серед іншого: у виставі «Історія України» (2022) незалежного театру GAS та під час музичного концерту ансамблю kwit/kvit під назвою «Квіткова крамниця» (2024, реж. Ада Табіш), представлена в рамках Огляду акторських пісень у Капітолійському музичному театрі. Вона також є перформеркою, зокрема взяла участь у вуличному перформансі МАЙДАН: Українські відтворення. Від «Революції на граніті» до «Революції Гідності» (2023). У 2024 році разом з Дарією Богдан та Василиною Марценюк була номінована на премію Арлекіна у Вроцлаві в категорії «Дебют» за виставу «Історія України». Того ж року отримала мистецьку стипендію мера Вроцлава та стипендію ректора Академії театрального мистецтва. Вона цікавиться імерсивним театром, технікою Devised Theatre, перформативністю в мистецтві та театром, що розуміється як засіб пам’яті.
Vasylyna Martseniuk jest aktorką, tancerką i performerką. Współzałożycielka niezależnego teatru GAS i jedna z kuratorek Sceny Ukraińskiej, działającej przy Instytucie im. Jerzego Grotowskiego we Wrocławiu. Urodziła się w Ukrainie, w Bachmucie (obwód doniecki). W 2021 roku rozpoczęła studia na Narodowym Uniwersytecie Artystycznym im. Iwana Kotlarewskiego na Wydziale Teatralnym, w Katedrze Mistrzostwa Aktorskiego i Reżyserii Teatru Animacji. Po pełnoskalowej inwazji Rosji na Ukrainę przeniosła się do Wrocławia, gdzie kontynuuje studia we wrocławskiej filii Akademii Sztuk Teatralnych im. Stanisława Wyspiańskiego w Krakowie na kierunku aktorskim (specjalność aktorstwo teatru lalek). Interesują ją nowe formy animacji, nowoczesne sposoby jej realizacji oraz sztuki teatralnej typu performatywnego. Zajmuje się również rysunkiem, śpiewem, tworzeniem lalek teatralnych i animacją poklatkową. W 2024 roku wraz z Sofią Onishchenko i Darią Bogdan otrzymała nominację do Nagrody Arlekin w kategorii debiut za spektakl „Historia Ukrainy”, realizowany w ramach Sceny Ukraińskiej w Instytucie im. Jerzego Grotowskiego.
Василина Марценюк – актриса, танцівниця та перформерка. Співзасновниця незалежного театру GAS та одна із кураторок Української Сцени, що діє в Інституті імені Єжи Гротовського у Вроцлаві. Народилася в Україні, в Бахмуті (Донецька область). У 2021 році розпочала навчання в Харківському національному університеті мистецтв імені Івана Котляревського на театральному факультеті, на кафедрі акторської майстерності та режисури анімаційного театру. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну вона переїхала до Вроцлава, де продовжила навчання у Вроцлавській філії Академії театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського у Кракові за спеціальністю «акторська майстерність» (спеціалізація акторська майстерність у ляльковому театрі). Цікавиться новими формами анімації, сучасними методами її реалізації та перформативним театральним мистецтвом. Вона також малює, співає, створює ляльок і знімає анімаціїю У 2024 році разом із Софією Онищенко та Дарією Богдан була номінована на премію «Арлекін» у номінації «Дебют» за виставу «Історія України», поставлену в рамках Української Сцени в Інституті імені Єжи Гротовського.
Daria Bogdan
jest aktorką, performerką, tancerką i reżyserką. Urodziła się w Charkowie w Ukrainie. Jako dziecko tańczyła w zespole tańca ludowego „Kwiecień”. Studiowała na Narodowym Uniwersytecie Artystycznym im. Iwana Kotlarewskiego na Wydziale Teatralnym (specjalność aktorstwo teatru lalek), wcześniej zaś przez rok na Wydziale Malarstwa Charkowskiego Uniwersytetu Projektowania i Sztuki. Po pierwszym roku studiów na Wydziale Teatralnym rozpoczęła pracę w charkowskim Teatrze Nafta. W marcu 2022 roku, w związku z pełnoskalową inwazją Rosji na Ukrainę, przeniosła się do Polski, gdzie kontynuuje naukę we wrocławskiej filii Akademii Sztuk Teatralnych im. Stanisława Wyspiańskiego w Krakowie na kierunku aktorskim (specjalność aktorstwo teatru lalek). Zajmuje się performansem, teatrem ruchu i tańcem. Jej doświadczenie taneczne obejmuje tańce ludowe i towarzyskie oraz rozmaite style, m.in. contemporary, vogue, freestyle, butoh, autentyczny ruch, kontaktową improwizację.
Jest jedną z kuratorek Sceny Ukraińskiej, działającej we Wrocławiu przy Instytucie im. Jerzego Grotowskiego oraz współzałożycielką ukraińskiego niezależnego teatru GAS. Współtworzyła spektakle: „Jutro 10 lat temu”, „Wiosna, lato, jesień, zima i znowu wiosna” oraz „Historia Ukrainy”. Bierze udział w czytaniach performatywnych i performansach (m.in. „Bliźniaki jeszcze się spotkają”, „MAJDAN: ukraińskie re-kreacje. Od «rewolucji na granicie» do «rewolucji godności»”, „Taniec bez końca”). Należy do obsady spektaklu „Chłopki. Opowieść o naszych babkach” Teatru Modrzejewskiej w Legnicy. Na 42. Festiwalu Szkół Teatralnych w 2024 roku otrzymała wraz z zespołem AST Kraków – filia we Wrocławiu Nagrodę Specjalną za spektakl „Trojanki” w reż. Konrada Dworakowskiego, w którym zagrała rolę Kasandry, a także została uhonorowana indywidualną Nagrodą Specjalną ZASP.
Дарія Богдан – актриса, виконавиця, танцівниця та режисерка. Народилася в Харкові, Україна. У дитинстві танцювала в ансамблі народного танцю “Квітень”. Навчалася в Національному університеті мистецтва імені Івана Котляревського на акторському факультеті Театру ляльок, а раніше рік на факультеті живопису Харківського університету дизайну та мистецтва. Після першого курсу навчання в Театральній Академії почала працювати в Харківському театрі «Нафта». У березні 2022 року через повномасштабне вторгнення росії в Україну переїхала до Польщі, де продовжує навчання в Академії театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського Краківської філії у Вроцлаві. Вона цікавиться та займається перформансом, театром руху та танцем. Даша вважає, що театр – це спосіб передати відчуття реальності. Її танцювальний досвід включає народні та бальні танці та різні стилі, включаючи: контемпорарі, vogue, фрістайл, буто, автентичний рух, контактну імпровізацію.
Вона є одною із кураторок Української Сцени, що діє у Вроцлаві в Інституті імені Єжи Гротовського та співзасновницею українського незалежного театру GAS. Вона співавторка вистав: «Завтра 10 років тому», «Весна, літо, осінь, зима і знову весна» та «Історія України». Бере участь у перформативних читаннях та перформансах (зокрема «Близнюки ще зустрінуться», «МАЙДАН: українські від-творення. Від «Революції на граніті» до «Революції Гідності»», «Нескінченний танець»). Вона входить до складу акторського складу вистави «Селяни». Історія наших бабусь» театру імені Гелени Моджеєвської в Легниці. На 42-му Фестивалі театральних шкіл у 2024 р. отримала спеціальну нагороду разом із командою Краківської академії театрального мистецтва – філія у Вроцлаві за виставу «Троянки» у постановці Конрада Двораковського, в якому вона зіграла роль Кассандри і також була відзначена індивідуальною спеціальною премією ZASP.
Marina Mashtaler jest śpiewaczką, autorką piosenek i aktorką. Pochodzi z Ukrainy, z miasta Chmielnickiego. Od 10 lat mieszka we Wrocławiu. Jest współautorką tekstów i muzyki dla Teatru Ej.Aj. Razem z Johannesem Niehausem współtworzy zespół muzyki elektronicznej kwit/квіт. W 2023 roku na 43. Przeglądzie Piosenki Aktorskiej we Wrocławiu otrzymała aż pięć nagród – w tym Grand Prix i Nagrodę Publiczności.
Марина Машталер співачка, авторка пісень і актриса. Він родом з України, з міста Хмельницького. Вже 10 років живе у Вроцлаві. Вона є співавторкою текстів і музики для театру Ej.Aj. Разом із Йоганнесом Ніхаусом він створює гурт електронної музики kwit/квіт. У 2023 році на 43-му Фестивалі акторської пісні у Вроцлаві вона отримала аж п’ять нагород – у тому числі Гран-прі та приз глядацьких симпатій – за виконання пісні Бертольда Брехта під назвою «Die Moritat von Mackie Messer» і твір, написаний разом з Йоганнесом Ніхаусом під назвою «Туман».